Березень у нашому житті: свята, прислів’я, приказки

Березень – перший місяць весни – за старих часів вважався священним місяцем у багатьох народів.


Перший весняний місяць нерідко вважають господарем полів та лісів. Довкола вже зникли снігові кучугури, на обійстях заяріли під парким сонцем цятки талої води, на пагорбах почала тужавіти земля, прокльовуючись ранньою травичкою. Попід вікнами, ощасливлені пробудженням природи, радісно попискують синички, а табунці горобців, зібравшись у ватаги, з’ясовують свої «парубоцькі стосунки»…

Березень – найочікуваніший місяць селянина. Впродовж усієї зими він жив надією про час, коли земля прокинеться од зимової сплячки і можна буде нарешті, вдихнувши на повні груди теплого повітря, прокласти першу рахманну борозну.


Давні слов’яни супроводжували зустріч весни жертвоприношеннями, співами й іграми.

1 березня
5508 року до Різдва Христового вважається датою створення Богом світу. День зустрічі весни. (Додаток 1)

4 березня –
День преподобного Лева. За повір’ям, якщо хвора людина побачить у ніч напередодні преподобного Лева, як зірка падає, то вона цього ж року помре.

Якщо в цей день великі снігові замети, значить, трава пізно зійде.

4 березня – Казимира. Як правило, нестійка погода: «У Казимира, – казали, – непевна віра». На свято Казимира вийде жайвір з пір’я.

З 4 по 10 березнявсеїдний тиждень, Колодій.
А зветься так він тому, що можна їсти все скоромне.

6 березня – Тимоша, Хоми, Весногрі. У давнину казали: «Прийде Хома, то не страшна й зима» чи «Прийшов Хома, вважай, зими нема». Вважалося, що в цей день весна – е прийшла до дверей, а тому «Тимошеве тепло віє — старого гріє», «На Весногрія і старцю надія».

9 березня – Обертіння, Івана Предтечі. У цей день птахи повертаються з вирію і шукають собі місця для гнізд. Якщо бачили журавлів (веселиків), то рахували, скільки їх у небі,— стільки злотих коштуватиме «корець жита» (мірка для зерна).

Якщо жайворонки летять високо, то «це вони до бога летять молотить», а коли низько — «не донесли ціпа, і він упав, а тому й птахи поприпадали додолу».

Кажуть, що на Обертіння птиця обертається до гнізда, діти — до хліба, а чоловіки — до жінок та роботи; отже, в цей день не можна прати білизну.


Це свято знайдення голови Іоана Хрестителя, яке тісно переплелося з язичницькими традиціями й перетворилося на Обретіння.

Народ каже, що цього дня чоловік до дружини обертається, а птахи з вирію повертаються. Першою пташкою, яка сповіщає нам про прихід весни, є жайворонок.

Якщо жайворонки літають високо над землею, значить буде добрий урожай на збіжжя, відповідно, якщо жайворонки не «летять до Бога молитися», значить, буде неврожай.

За народним уявленнями, цього дня синичка вже в’є собі гніздо, коли решта птахів ще тільки повертаються з вирію. Незаміжні дівчата жартують одна з одною, мовляв, ту, яка цієї весни самотня, хай синичка розважить.

Якщо цього дня снігу багато, то й весь квітень буде зі снігом, а якщо ж сніг зійде, то, відповідно, і квітень буде сухий і теплий.

Коли дикі качки з вирію повертаються й ріки від льоду звільняються, незаміжні дівчата викликали з очерету птаха-гоголя, ворожили-замовляли на тепло й особисте щастя: Випливи, випливи, гоголю, Винеси літо з собою,

Винеси, пане, літечко, Зеленеє житечко.

Ворожіння вважається вдалим, якщо у відповідь на замовляння гоголь справді випливає з очерету. (Додаток 2)

13 березня – Василя-плаксивця. Вважалося, що в цей день весна «повністю забирає своє право від зими», бо «Василь зі стріхи капає — землю поквапує».

13 березня – день преподобного Касіяна. Цей день відзначають один раз на чотири роки, оскільки за старим стилем день преподобного Касіяна припадає на 29 лютого.

Якщо цього дня дощить, значить, літо буде гарне.

14 березня – Євдокії, Явдохи-плющихи. За старим стилем це перший день весни. Народні перекази оповідають, що цього дня має прокидається від зимового сну байбак — вилазить з нірки, тричі просвистіти й знову лягти на другий бік, а ховрашок лишень перевернеться в кубельці. Та що б там було, але люди в цей день особливо пильнували, якою буде погода, щоб запрогнозувати весну і літо. Якщо бачили ластівку, то жбурляли в неї грудочку землі, приказуючи: «На тобі. ластівко, на гніздо!» Хлібороби дослухалися,чи не заспіває своєї улюбленої .;:-:; вівсянка: «Діду, діду, сій ячмінь!»

Справді-бо, весна вже кликала селянина в поле, бо «одова Євдоха виходить із плугом». Ось чому так ретельно стежили за погодою.

Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно. Який вітер на Євдохи, такий буде і до Покрови. Якщо сонячно, то буде врожай на огірки, а коли з дощем, то літо мокре й
тепле. На Євдохи звідкіля буде вітер — звідти буде ціле літо. Які Явдохи, таке й літо: теплий вітер — на мокре, вітер з півночі — на холодне, і рутитиме млини — так крутитиме снопи в полі; якщо повіє од Дніпра (із заходу), то добре ловитиметься риба, коли ж зі сходу — плодитимуться бджоли, а з півдня — врожайний на хліб рік.

Гарний день вдасться — на врожай огірків та опеньків.

Новий місяць появиться з дощем—бути мокрому літу.

На Євдохи гарний день, то треба сіяти льон.

Увесь день погожий — усе літо пригоже.

Якщо ранок ясний — сій ранню пшеницю, в обід ясно — середній посів защедрить, а коли під вечір випогодиться — розраховуй на пізній засів.

Якщо день сонячний — вродить пшениця, а похмурий — просо і гречка.

Якщо біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.

З Євдокією пов’язано чимало прислів’їв та приказок.

Євдокія красна, то й весна красна.

На Явдоки — голі боки. На Явдоки — води по боки.

Прийшла Євдокія — селянинові надія.

Прийшли Євдокії—дядькові затії: плуга чинити, борону точити.

У Явдохи сила — весь поділ замочила. Евдоха з водою, а Григорій (6 травня) з травою.

Якщо курка на Явдоху нап’ється, то на Юра вівця напасеться.

15 березня – Федота. Якщо вітряно й холодно, то довго не зявлятиметься трава, а тому казали: «Федот кошматий – паші не мати».

18 березня – Конона. Святкували переважно власники коней, оскільки Конон вважався покровителем цих тварин. Тим часом жінки передивлялися й перебирали городнє
насіння: «На. Кононовій днині город сниться господині».

22 березня – Сорок святих, або Сорок мучеників.

Вважається, що з цього дня має розпочатися справжня весна, а тому матері випікали з тіста по сорок «жайворонків чи «голубів» і віддавали дітям, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. В інших місцях випікали таке печиво, що нагадувало птахів, відносили сусідам, аби краще неслись гуси й висиджувалися яйця.

Діти ж, взявши печиво, вибігали за село й наспівували веснянки. Власне, з цього дня дозволялося починати веснянкові забави. Хлопці, побачивши диких гусей, кидали їм услід соломинки з побажанням: «Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко, а нам на тепло!»

На півдні України (в інших регіонах — на Олекси) пасічники починали виставляли вулики з омшаників. Якщо було холодно, то стукали в стінку, приповідаючи: «Нуте ви, бджоли, готуйтесь, бо прийшла пора. Йдіть і не лінуйтеся, приносьте
густі меди, і рівні воски, і часті рої господу Богу на офіру (пожертву), а господареві на пожиток!»

За звичаєм, в цей день дівчата варили сорок вареників. Але найбільш символічним був обряд «топтати ряст». Вважалося, що той, хто напровесні потопче його -,
убезпечить життя й здоров’я протягом року. Тому всі, навіть літні й кволі, виходили в поле і, притупуючи ногами по зелених сходах, казали: «Топчу, топчу ряст.
Дай, Боже, потоптати і того году діждати!»

Завбачливі господарі починали готувати збіжжя для ранніх зернових, а жінки висівали розсаду капусти.

Хоч цей день і вважався провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків («Сорок святих ще принесуть сорок морозів», хоч « На Сорок святих сорока має вложить у гніздо сорок паличок, а глухар проспівати сорок
пісень»).

Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно – бути сорока морозам.

Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.

Дружно тане сніг —до активної повені й буйних трав.

Сорок святих сорок лопат снігу викинуть.

Напитав Сорок святих і без Великого посту.

На Сорок святих погода, то на гречку урода.

Масляна

Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м’ясопусним – через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за
певним днем в календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.

Масляна поділяється на три частини:

  • зустріч у понеділок;
  • широкий четвер;
  • прощальна неділя.

У перший день Масляної традиційно готують холодець. Але головною їжею українців на Масляну були вареники з сиром і сметаною, які годилося варити щодня, а також гречані млинці, смажені на маслі або на смальці.

Масляна – час ігор і розваг. На масляному тижні по селах носили солом’яне опудало, в яке діти кидали сніжки. Опудало потім спалювали або топили у річці.

Масляна завершувалася «прощальною неділею», коли всі прощалися з масляним, смачним тижнем і водночас просили у близьких вибачення за всі образи.

У сучасному житті своє місце знайшло трансформоване свято Весни, що увібрало в себе чимало рис давньої слов’янської Масляної. Розважальну частину свята складають народні ігри та звичаї. (Додаток 3)

30 березня – Теплого Олекси.
Цей день знаменує початок роботи пасічників. На Олекси щука розбиває хвостом кригу. Цього дня ворожать. У цей день ведмеді покидають своє лігво.

Тепла погода цього дня віщує теплу весну.

Якщо погода тепла й сонячна, значить, буде добрий урожай на зернові й багато меду.

За скільки днів до теплого Олекси мухи та бджоли почнуть літати, стільки днів після теплого Олекси будуть холодними.

31 березня – Кирила.
У цей час часто псується дорога і бувають заморозки. «Кирила, – казали, – Євдоха обдурила – запросила в гості, а сама гріє кості». Минув Олексій, Кирило каже: «Ще не сій»

 

 

Великий піст.

Найперший день Великого посту – жилавий понеділок. Назва походить від житніх коржиків – жиляників. У цей день господині не готують більше нічого, дозволяється, крім жиляників, ще їсти овочі – хрін і редьку.

Він не тримається числа і залежить од кількості м’ясниць, котрі

починаються од Різдва. Якщо Великий (це найдовший од всіх постів, а тому і зветься Великим) піст має сталу кількість тижнів — сім, то м’ясниці «рухомі», тобто кожного року регулюються церковниками; ними власне визначають, коли має збігтися Великдень з повним місяцем. По закінченні Великого посту наступає Пасха.

Віруючі люди вельми дотримувалися Великого посту, намагаючись не вживати поромних страв. Його відлік іноді починається наприкінці лютого, але здебільшого у березні.

Перший понеділок Великого посту звуть «поминальним» — справляють поминки по покійниках. В цей день жінки намагалися добре помити посуд, а чоловіки сходилися в корчмах, щоб скріпити спілку, хто з ким разом працюватиме. У
давнину на поминальний понеділок ґазди лагодили взаємини з ковалями. Оскільки цим ремеслом займалися переважно цигани, то їм давали, коли кололи свиню, безкоштовно голову. Той, хто знехтував цим звичаєм, позбавлявся права статись до коваля.

За першим тижнем Великого посту передбачали погоду. Скажімо, який день у понеділок, такий врожай буде на яровину, вівторком завбачували процес посіву, середою — копання, четвергом — сінокіс, п’ятницею — жнива, а суботою — брання конопель.

Про піст у народі створено й чимало прислів’їв.

Великий піст усім прижме хвіст.

Піст — не міст, об’їхати можна.

Прийшов Великий піст — тягни дзвони за хвіст.

Прийшов Великий піст — підігнув собака хвіст.

У Великий піст не ходи у гості.

Середопістя, Середохрестя, Христопоклонна.

Четвертий тиждень Великого посту називається «середопістя», середу звуть «середохресною», а неділю — «христопоклонною», оскільки віруючі намагаються якомога більше «бити поклонів».

На середохрестя випікали з пшеничного борошна пісне обрядове печиво у формі хрестиків, і називалося воно «хрести». Його тримали до того часу, коли їхали в поле сіяти яровину. Перед тим як зробити засів, посівальники з’їдали по коржикові, а одного клали на ріллю й обсівали «на добрі сходи і щедрий врожай».

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прислів’я

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба урожай.

У березні зі стріх капле, а в квітні травицею пахне.

Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай.

Трапляється в березні год, що в ньому сім погод.

Буває март – за всі місяці варт.

В марті курка з калюжі нап’ється.

Март з водою, квітень з травою, а май з квітами.

Мартове тепло, як .мачушине добро.

Март невірен: то сміється, то плаче.

Прийшов марець – відморозив палець.

Прийшов марець – кіт, як старець,- вдома не ночує, бо весну чує.

Прийшов марець – задер голову не один старець.

Але і в марці ще мерзнуть старці.

Як прийшов марець, то покинь сани, візьми віз, викинь шубу, з печі злізь.

Вночі марець тріщить, а вдень плющить.

Баба сказала: «Перебула січень, а на марець виставлю палець» – та й у марті замерзла.

А все-таки марець хапає за палець.

Марець спочатку хмарний, в середині болотний – сніп буде молотний.

Сухий марець, мокрий май – буде жито, як той гай.

Січень лютує, лютий бушує, а в марті всяко буває: він на літо повертає.

Що марець не випече, то цвітень висіче.

Марець хоч одним- ріжком, а в маслі затопиться.

Як мине марець – готуй у поле ярець.

Март всіх місяців варт.

Сій не пусто, то збереш густо.

Весно багата на квіти, а хліба в осені позичає.

Від ранньої весни небагато радості.

Вночі блищить, тріщить, а вдень хлюптить.

Приказки

Птахи в’ють гнізда на сонячній стороні – на холодне літо.

Качки прилетять гладкі й угодовані – весна буде довга й холодна.

Ранній приліт жайворонків та граків – на теплу весну.

Якщо граки прилетіли прямо на гнізда – буде рання весна.

Грак прилетів – через місяць сніг зійде.

Граки на гнізда сіли – через три тижні можна сіяти:

Якщо граки прилетіли до середини березня-літо буде мокре, а сніг зійде рано.

Граки зграями над гніздами в’ються: то сядуть, то знову піднімуться – погода зміниться.

Якщо гуси високо летять – води буде багато, а якщо низько – мало.

Гуси сидять, поховавши голови під крило, – буде похолодання.

Ворони купаються ранньою весною – до тепла.

Журавель прилетів – скоро лід зійде.

Чайка з’явилася – незабаром крига рушить.

Якщо рано відлетіли на північ граки, які зимували на Україні, – бути дружній і повноводій весні.

Голуби розворкотілися – на тепло.

Побачив шпака – знай: весна біля порога.

Ранній приліт шпаків і жайворів – до теплої весни.

Жайворонок з’явився – до тепла, а зяблик – до холоду.

Ранній обліт бджіл – на красну весну.

Місяць ріжками вниз – на тепло й добрий врожай.

Місяць у великому туманному колі – за два дні буде негода, а коли у вузькому, то настане завтра.

Сонце в темнуватому прозорому колі або ж, червоне перед заходом – чекай вітру.

Сині хмари – на тепло і дощ.

Хмари пливуть високо – буде добра погода.

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,330sec