Батьківські збори на тему: Заохочення і покарання дитини в сім’ї

Тема. Заохочення і покарання дитини в сім’ї.

Мета: обговорити із батьками проблему заохочення і покарання дитини в сім’ї; розказати про види покарань і заохочень, у сімейному вихованні, про значення покарання і заохочення дітей в сім’ї; сприяти розумінню батьками розумного ставлення до методів і прийомів виховання дітей в сім’ї; формувати у батьків культуру заохочення і покарання дитини в сім’ї.

Коментар: психолог готує анкети для учнів та батьків, пам’ятки для батьків.

 

Анкета для учнів

  1. Як часто тебе карають?
  2. Хто найчастіше тебе карає?
  3. Що може послужити приводом для покарання?
  4. Чи боїшся ти покарань?
  5. Що ти робиш, щоб уникнути покарання?
  6. Як часто тебе заохочують?
  7. Як тебе заохочують?
  8. Що може послужити приводом для заохочення?

9.    Хто з батьків тебе заохочує частіше?

10.    Чи чекаєш ти заохочення?

 

Анкета для батьків

1.    Чи вважаєте ви проблему покарання і заохочення дітей в сім’ї важливою і актуальною.

а)    Так.

б)    Ні.

в)    Не думав над цією проблемою.

2.    Як ви ставитеся до заохочень дитини в сім’ї?

а)    Як до необхідного і значущого атрибуту сімейного виховання.

б)    Як до батьківського обов’язку.

в)    Не замислювався над цим.

3.    Як ви ставитеся до покарань дитини в сім’ї?

а)    Як до обов’язкового атрибуту сімейного виховання.

б)    Як до одного з важливих елементів сімейної культури.

в)    Як до необхідного атрибуту сімейного виховання.

4.    Чи карали вас у вашій сім’ї?

а) Так, регулярно.

б) Інколи, якщо цього заслуговував.


в) Майже ніколи.

5.    Як ви заохочуєте свою дитину?

а)    Матеріально.

б)    Морально.

ч) Чергую різні форми заохочення.

6.    Які форми заохочення із приведених нижче ви вважаєте
найбільш значними?

а)    Покупка речей.

б)    Покупка іграшок.

в)    Покупка речей і предметів, пов’язаних з інтересами
і захопленнями дитини.

г)    Поцілунок, обійми, подяка.

7.    Які форми покарання дитини ви вважаєте найбільш допустимими?

а)    Фізичне покарання.

б)    Не спілкуватися із дитиною.

в)    Позбавлення дитини чогось.

8.    Як ви вважаєте, чим може загрожувати батькам часте
використання фізичного покарання по відношенню до
дитини?

а)    Втратою контакту із дитиною.

б)    Уходом із дому.

в)    Агресією і жорстокістю по відношенню до рідних
і чужих людей.

г)    Зміною етичної сфери особистості дитини.

 

Пам’ятка для батьків

«Ваша дитина і ви»

  1. Постарайтеся зберегти в своїй сім’ї атмосферу відвертості і довір’я.
  2. Не давайте своїй дитині нездійсненних обіцянок, не вселяйте в її душу нездійсненних надій.
  1. Не ставте своїй дитині яких би то не було умов.
  2. Будьте тактовні в вияві заходів впливу на дитину.
    1. Не карайте свою дитину за те, що дозволяєте робити собі.
    2. Не зраджуйте своїм вимогам по відношенню до дитини на догоду чому-небудь.
      1. Не шантажуйте дитину своїми відносинами один із одним.
      2. Не бійтеся поділитися зі своєю дитиною своїми почуттями і слабкостями.
      3. Не ставте свої відносини із власною дитиною залежно від її учбових успіхів.

         

        Пам’ятка для батьків

        «Як заохочувати дитину в сім’ї»

      4. Якомога частіше схвально усміхайтеся своїй дитині: і коли вона миє посуд, і коли робить уроки, і коли грає із своїми іграшками.
      5. Заохочуйте свою дитину жестами: їй буде завжди тепло і затишно, якщо мама торкнеться її голови під час приготування уроків, а тато схвально обніме і потисне руку.
      6. Словесно висловлюйте схвалення нехай найменшим успіхам своєї дитини, її поведінкою.
      7. Використовуйте частіше вираз: «ти прав», «ми згодні із
        твоєю думкою» — це формує в дитині самоповагу, розвиває самоаналіз і критичність мислення.
      8. Даруйте своїй дитині подарунки та при цьому учіть її приймати подарунки.
      9. Формуйте в своїй сім’ї традиції і ритуали заохочення дитини: день народження, Новий рік, кінець навчального року, 1 вересня, успішний,виступ, сюрпризи, поздоровлення і т. д.
      10. Вчіть свою дитину бути вдячною за будь-які знаки уваги, виявлені до неї, незалежно від суми грошей, витрачених на подарунок.
      11. Даруйте подарунки своїй дитині не лише з урахуванням
        її бажань, але із урахуванням можливостей своєї сім’ї.
      12. Для заохочення своєї дитини використовуйте не лише
        подарунки матеріального плану, але і моральні заохочення, вигадані вами, які згодом стануть реліквією в архіві сім’ї вашої Дитини грамоти власного виготовлення, вірші, газети і дружні шаржі тощо.
        1. Якщо ви хочете використовувати як заохочення гроші,
          використовуйте цю можливість для того, щоб дитина вчилася ними розпоряджатися розумно.
        2. Якщо дитина заохочується грошима, ви повинні знати, яким чином вона ними розпорядилася і обговорити це із нею.
        3. Дозволяйте своїй дитині мати кишенькові гроші, та не залишайте їх витрачання без аналізу самою дитиною і вами.    і
        4. Якщо вашій дитині дарують подарунки, ніколи не аналізуйте із нею їх вартість і цінність. Це може привести до серйозних етичних проблем.
        5. Вчіть свою дитину розуміти і цінувати заохочення своїх батьків. Пам’ятайте! Ваша увага, любов і ласка, дружня участь і розташування можуть зробити для вашої дитини більше, ніж найдорожчий подарунок!
          Рани приниження і знущання не заживають роками, шрами байдужості й ігнорування залишаються на все життя!

     

    Пам’ятка для батьків

    «Закони родинного виховання».

    Шановні мами і тата! Уважно прочитайте цю пам’ятку і замисліться про те, наскільки правильно ви поступаєте, виховуючи свою дитину, і визначаючи міру заохочення і покарання дітей в сім’ї.

    1. Ваша дитина повинна відчувати вашу послідовність і відповідальність, об’єктивність і розсудливість в оцінці її вчинків, поведінки.
    2. Ніколи не карайте свою дитину, не розібравшись в ситуації, з чужих слів.
    3. Не ухвалюйте формальне рішення про покарання своєї дитини.
    4. Поважайте в своїй дитині людину, не ображайте і не принижуйте її.
    5. Не бійтеся розповідати своїй дитині про свою провину в її віці. Це лише допоможе дитині зрозуміти вас і себе.
    1. Вимагайте від дитини говорити тільки правду, якою б гіркою вона для вас не була.    
    2. Захищайте свою дитину, якщо ви упевнені втому, що вона не скоювала поганого вчинку.
    1. Карайте дитину, не принижуючи її людську гідність.
      1. Караючи дитину, дотримуйтеся єдиної лінії покарання, не таїте від одного з батьків провину дитини. Це може привести до втрати вашого авторитету.
        1. Будьте терплячі в покаранні, будь-який промах дитини не залишайте без уваги.
        2. У промахах і провині своєї дитини не намагайтеся робити винуватими інших людей.
        3. «Хто старе поминає, той щастя не має». Пригадуйте це прислів’я тоді, коли вам хочеться дорікнути дитину поганим вчинком, колись нею зробленим.

       

      Пам’ятка для батьків

      «Золоті правила виховання»

      1. Вчіться слухати і чути свою дитину.
        1. Постарайтеся зробити так, щоб тільки ви знімали її емоційне напруження.
      2. Не забороняйте дітям виражати негативні емоції.
      3. Умійте прийняти і любити її такою, якою вона є.
        1. Покора, слухняність і старанність будуть там, де вони пред’являються розумно.
        2. До агресивних виявів у поведінці дитини приводить
          агресивність сім’ї.

     

    Хід зборів

    Бесіда.

    Шановні батьки! Розмова про заохочення і покарання дитини в сім’ї не випадкова. На адресу дітей дуже часто можна почути: «Я тобі що сказав?», «Роби, що тобі говорять» та ін. Це не просто слова. Це — метод виховання. Батьки вважають, що їх справа наказувати, а дитина повинна підкорятися.

    Та вони забувають або зовсім не думають про те, що вільна особистість не може сформуватися в сімейному рабстві.

    Виявляючи свою батьківську владу, вони не думають про те, що в їх силі їх слабкість: переконати свою дитину, бути авторитетом набагато важче, ніж нав’язати їй свою волю і примусити підкорятися батькам і

    Насильство і примус у вихованні лише шкодять. Зовні підкоряючись наказу, дитина залишається при своїй думці, а до вказівок батьків ставитися ще більш вороже.

    Так у стосунки дітей і батьків приходить відчуженість.

    Насильство і примус у вихованні позначаються і на характері дитини. Вона стає нещирою, брехливою, звикає кривити душею. Це призводить до того, що вона перестає бути жвавою і життєрадісною, ховає від усіх таємницю свого існування в рідному домі, стає похмурою і скритною, уминає спілкування з однолітками, сторониться спілкування із учителем, боячись сказати що-небудь не так.

    Головний метод виховання — це переконання. А для цього говоріть із своєю дитиною, спілкуйтеся із нею, шукайте приклади позитивного підтвердження ваших думок, будьте тактовні, переконуючи її«,Тоді ваші думки стануть її думками, ваші прагнення стануть її прагненнями.

    У тих сім’ях, де батьки вміло користуються у вихованні дитини покаранням і заохоченням, рівень тривожності її на багато нижче, а результати учбової діяльності набагато вищі.    

     

     

     

    Практикум для батьків.

    Обговорення ситуацій.

    Ситуація 1.

    Батьки довго думали, що подарувати дочці-першокласниці до закінчення навчального року як заохочення за хороше навчання. Купили книгу і альбом для літніх фотографій. Отримавши подарунок, дівчинка була обурена: «Я думала, що ви мені що-небудь інше купите! От Олені батьки велосипед купили!».

    Ситуація 2.

    Одна мама розказує іншій: «Ми свого і б’ємо, і караємо, а він уроки за п’ять хвилин зробить і — на вулицю’. Увечері прийде — починаємо перевіряти, а він вже спить на ходу. Наступного дня приходить — знову погана оцінка».

    Ситуація 3.    

    Батьки постійно ставили хлопчика за всі провини» в куток. Одного разу будучи ще лише в 4 класі, він сказав своєму батькові: «Ще раз поставиш у куток, втечу до бабусі. Із вами більше жити не буду».

    Ситуація 4.

    У сім’ї народилася маленька дитина. Старший син — | учень третього класу різко змінився: став плаксивим, все частіше і частіше почав виявляти агресію по відношенню до батьків, маля також стало предметом агресії. А одного разу, коли мама попросила посидіти із малюком, третьокласник відповів: «Я в няньки не наймався!» Батьки були страшно обурені, прослідувало покарання за провину.

    Ситуація 5.

    У цій сім’ї укінці тижня діти звітували за результатами навчання за тиждень. Якщо результати були, на думку батьків хорошими, то діти отримували заохочення у вигляді кишенькових грошей. Якщо батьків учбові результати дітей не улаштовували, вони повинні були виконувати трудову повинність по дому і дачі: робити повне прибирання, поливати город і т. д. Роботу можна було знайти завжди, і діти прагнули вчитися так, щоб уникнути будь-яким способом покарання працею.

     

    Підсумки зборів.

    Шановні батьки пам’ятайте: покарання — це спричинення шкоди тому, хто спричиняє шкоду. Похвала — педагогічний домкрат. (В. Кротов.)

    А на закінчення нашої сьогоднішньої зустрічі, пропонуємо вам ознайомитись із «Законами батьківської істини».

     

    Пам’ятка для
    батьків

    «Закони батьківської істини»

    Закон 1. Цініть любов своєї дитини. Пам’ятайте, від любові до ненависті лише один крок, не робіть необдуманих кроків!

    Закон 2. Не принижуйте свою дитину; Принижуючи її саму, ви формуєте у неї уміння і навичку приниження, яке вона зможе використовувати по відношенню до інших людей. Не виключено, що, ними будете ви.

    Закон 3. Не погрожуйте своїй дитині. Погрози дорослого породжують брехню дитини, призводять до боязні і ненависті.

    Закон 4. Не накладайте заборон. У природі дитини — дух бунтарства. Те, що категорично заборонено, дуже хочеться спробувати, не забувайте про це.

    Закон 5. Не опікайте своєї дитини там, де можна обійтися без опіки; дайте можливість маленькій людині самостійно стати великою.

    Закон 6. Не йдіть на поводі у своєї дитини, умійте дотримувати міру своєї любові і міру своєї батьківської відповідальності.

    Закон 7. Розвивайте в собі відчуття, гумору. Вчіться сміятися над своїми слабкостями, дозволяйте своїй дитині сміятися разом з вами. УЧІТЬ СВОЮ ДИТИНІ СМІЯТИСЯ НАД СОБОЮ! Це краще, ніж якщо над нею сміятимуться інші.

    Закон 8. Не читайте своїй дитині безконечні нотації, вона їх просто не чує!

    Закон 9. Будьте завжди послідовні в своїх вимогах. Добре орієнтуйтеся в своїх «так і ні».

    Закон 10. Не позбавляйте свою дитину права бути дитиною. Дайте їй можливість побути пустуном і непосидою, бунтарем і шибеником. Період дитинства швидкоплинний, а так багато потрібно устигнути спробувати, перш ніж станеш дорослим. Дайте можливість своїй дитині бути нею під час дитинства, інакше період дитинства триватиме і в його дорослому житті. Це може обернутися серйозними наслідками і для вашої дитини і для вас, батьки!

    Закон 11. Пам’ятайте, що найбільше батьківське щастя — бачити дітей, розумних і вдячних!

    Ми бажаємо вам успіхів!

     

завантаження...
WordPress: 22.98MB | MySQL:26 | 0,330sec