Батьківські збори на тему: Телевізор у житті школяра

Тема:
Телевізор у житті школяра

Мета:
Звернути увагу батьків на переваги та недоліки спілкування дошкільника з телевізором.

Завдання:

  • Надати інформацію про вплив телебачення на психічний розвиток дитини загалом та на розвиток уяви зокрема;
  • Обговорити позитивні та негативні сторони «спілкування» дитини з телевізором;
  • Визначити оптимальні умови перегляду телевізора дошкільником.

 

Хід проведення зборів.

І. Вступне слово психолога:

Перед тим як розпочати розмову, пропоную вам, шановні батьки, скласти план денного розпорядку дня вашої дитини, в якому слід відзначити скільки часу іде дитині на: сон, друзів, хатню роботу, спілкування з родиною, відвідування дитячого садочка, на телевізор, комп’ютер тощо.

(Батьки працюють індивідуально) – виконання до 5 хв. (музика).

А зараз пропоную відповісти на таке запитання: Що б Вам хотілося змінити в цій діаграмі? (бажаючі висловлюються, психологу слід підвести розмову до того, скільки часу діти проводять перед телевізором, комп’ютером).

Після обговорення психолог продовжує розмову.

Телевізор у житті дошкільника – це добре чи погано? Скільки і що повинні дивитися наші діти? Чи потрібно вимикати телевізор, якщо ви вважаєте, що передача дитині буде нецікава? Ці та інші запитання сьогодні потребують відповідей. А зараз трохи статистики:

  • Дві третини наших дітей віком від 4 до 6 років дивляться телевізор щодня;
  • Час щоденного перегляду телепередач дошкільником складає в середньому понад 3 години.
  • 50% дітей дивляться всі телепередачі поспіль, без будь-якого вибору;
  • 25% дітей дошкільного віку дивляться ті самі телепередачі від 5 до 40 разів поспіль.
  • (продемонструвати кількісний аналіз телепередач провідних українських телеканалів протягом тижня (таблиці))

Для батьків, як вважають англійські психологи, обладнання дитячих кімнат телевізором чи комп’ютером, стає ідеальним компромісом, де їхні діти і будуть зайняті чимось, і будуть у безпеці, оскільки існує думка, що світ поза домом є небезпечним місцем для дитячих ігор. Внаслідок таких переконань діти починають дивитися телевізор дуже рано, навіть у шестимісячному віці, і до 2-3 років вони стають палкими прихильниками телебачення.

Вже з перших років життя дитина приділяє перегляду телевізора більшість часу на відпочинок. Це скорочує час, який корисно було б присвятити іншим видам дозвілля і позначається на загальному розвитку особи.

Щодо часу, який діти приділяють телебаченню, їх можна поділити на тих, які проводять з ним відносно небагато часу(1 год. на день), і тих, яких можна назвати сильними телеманами(понад 4 години на день). Так ось, діти, які належать до другої групи, докладають менше зусиль при навчанні, мають слабкі навики в читанні, рідше граються з друзями, мають менше захоплень, більше схильні до повноти. Також інформаційне перевантаження дітей загрожує їхньому психічному здоров’ю.

Телебачення виконує функцію дозвілля і відпочинку. Проте щоденний перегляд телевізора можна назвати пасивною формою дозвілля. Телебачення «доставляє цілий світ» у дім глядача. І в цьому світі дитині відводиться роль пасивного спостерігача. Екран вчить роздумувати і співпереживати, не вмішуючись у те, що відбувається на екрані. Це не вимагає великих зусиль, не задіює цілу особу, не заставляє багато думати. Діти, які часто дивляться телевізор, мають гірше розвинуте абстрактне мислення, уява та фантазія, що є наслідком психічної пасивності споглядання. Багатогодинне сидіння біля телевізора розслаблює не тільки мязи, але й волю дітей. Адже розвиток волі можливий лише завдяки реальним діям, справжній боротьбі із зовнішніми та внутрішніми перешкодами. Безперервний потік образів і звуків, який лине з телевізора, на все життя формує у дитини «базу даних», провідною настановою якої є пасивне сприйняття дійсності, а звідси – байдужість і неробство. І з цією проблемою пасивності тісно пов’язана інша проблема критичного ставлення дітей до отриманої за допомогою телебачення та інших ЗМІ інформації.

Американський дослідник Альберт Бандура у 1965 році провів серію класичних експериментів, вивчаючи механізми навчання дітей агресивної поведінки. У присутності дітей експериментатор бив надувну пластикову ляльку, яка мала розміри справжньої дитини. В одному випадку дорослі хвалили агресора за його діяння та навіть частували цукерками, в іншому – сварили і навіть фізично карали, у третьому – діяли нейтрально: ні схвалювали, ні засуджували.

Результати цих експериментів переконливо свідчать про те, що агресія породжує агресію. Коли дітям пропонували самостійно погратися з лялькою, то найбільш агресивними були ті, хто спостерігав безкарні насильницькі дії.

Слід наголосити, що схильність наслідувати насильницькі дії проявлялась навіть тоді, коли дорослі діяли нейтрально відносно експериментатора. Таким чином, навчання, коли і що можна робити, відбувається на основі спостереження. Більшість дітей щоденно бачать по телевізору моделі агресивної поведінки, які вибирають як зразок для наслідування. Перегляд фільмів про суперменів, поліцейських, грабіжників навчає дітей агресії. Доведено, що часте демонстрування насильства на екрані породжує агресивність у дітей, оскільки діти сприймають інформацію некритично, несвідомо. Тому вам (батькам) слід переглядати телевізор спільно з дітьми, коментуючи поведінку героїв та висловлюючи негативне ставлення до агресивних та руйнівних форм поведінки.

 

(Обговорення почутого батьками).

 

Робота у групах «Умови ефективного впливу телебачення на розвиток дитини».

Обєднати батьків у 3 групи.

Завдання для груп:

  1. Умови ефективного впливу телебачення на розвиток моральних якостей школярів.
  2. Умови ефективного впливу телебачення на розвиток творчої уяви.
  3. Умови ефективного впливу на розвиток критичного мислення дитини.

Батьки працюють у групах, виробляючи рекомендації, а потім представник від групи презентує. Обговорення, доповнення.

 

Отже, розвиток вашої дитини у ваших руках! І важливо усвідомити, що майбутнє Вашої дитини формується уже сьогодні, адже від того чи активною, чи пасивною особистістю виросте Ваша дитина, залежить якість її життя та розвиток суспільства! А на завершення нашого заняття хочу роздати Вам пам’ятки, а також дати Вам,шановні батьки, домашнє завдання.

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,389sec