Бакалаврська робота на тему: «ПОЛІТИЧНИЙ ПОРТРЕТ ПАВЛА І ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК РОСІЇ»

Зміст:

Вступ……………………………………………………………………………………………………………3

Розділ І. Джерела та історіографія дослідження…………………………………………6

Розділ II. Павло І: історичний портрет до вступу на престол……………………10

Розділ III. Реформування внутрішньої політики за правління Павла І……18

Розділ IV. Зовнішня політика Павла І……………………………………………………….28

Розділ V. Палацевий переворот 11 березня 1801 р……………………………………..42

Висновки…………………………………………………………………………………………………….48

Список використаних джерела та літератури……………………………………………51

Ілюстрації……………………………………………………………………………………………………55

Вступ.

Актуальність дослідження. Павло І (1754-1801 рр.) правив країною в той час, коли продовжувалося зміцнення сильної централізованої російської держави. Встановлення монархії, яка на цьому етапі розвитку державності була прогресивним явищем, повинно було здійснюватися сильним вольовим монархом.

На відміну від періоду правління Катерини II (1762-1796) в політичному кірсі Павла І (1796-1801), на перший погляд, відсутні цілісність і системність; його курс начебто розпадається на окремі мало пов’язані між собою і суперечливі один одному заходи. Саме крайня непослідовність внутрішньої і зовнішньої політики дозволили ряду дослідників говорити про феномен Павла І. Викладачі часто відчувають труднощі із зведенням розрізнених і непослідовних акцій Павла І в певну логічну систему, без якої навряд чи можливе успішне засвоєння матеріалу студентами і учнями.

Дипломат Я.І.Санглен писав: “Павло хотів сильніше укріпити самодержавство, але своїми діями лише підкопував під нього, відправляючи в заслання в одній кибитці генерала, купця, унтер-офіцера і фельд’єгеря, він навчив нас і народ дуже рано, що відмінність станів нікчемна. Це був чистий підкоп, бо без цієї відмінності самодержавство триматися не може. Він нам даний був або дуже рано, або дуже пізно”.

Сумний парадокс полягає в тому, що ті заходи, які повинні були попередити палацовий переворот, привели до нього, а той, для кого боротьба з революцією була основним змістом зовнішньої і внутрішньої політики, був убитий ради порятунку країни від хаосу і обурення низів.

Хронологічні рамки роботи. Нижня часова рамка співпадає з датою народження Павла І (20 вересня 1754 р. ), верхня – визначається датою його смерті в 12 березня 1801 р. Проте в роботі дослідник свідомо виходить за нижню хронологічну межу, коли це необхідно для з’ясування історичних передумов та причин вступу на престол Павла І.

Об’єктом дослідження є коло політичних та соціально-політичних аспектів, які передували вступу на російський престол Павла І.

Предметом дослідження є внутрішня та зовнішня політика Павла І та її наслідки для подальшого розвитку російської держави.

Географічні межі дослідження охоплюють територію Російської імперії в кінці XVIII – початку XIX століть, а також території Італії, Швейцарії і ареал Середземного моря.
Межі цієї території змінювалась у зв’язку з перебігом зовнішньополітичних акцій російського уряду.

Мета бакалаврської роботи полягає в тому, щоб на основі наявних джерел, документів, матеріалів, опублікованої статистики, наукового доробку вчених з’ясувати основні аспекти внутрішнього розвитку та зовнішньополітичної доктрини Російської держави в період правління Павла І.

Виходячи з мети дослідник поставив перед собою наступні завдання:

– охарактеризувати джерельну базу та історіографію обраної теми дослідження;

– висвітлити основні віхи життя Павла І до моменту вступу на російський трон;

  • показати підготовку, впровадження та наслідки реформаторської діяльності царя;
  • з’ясувати основні аспекти внутрішньої політики монарха;

  • визначити провідні вектори зовнішньополітичної діяльності Росії в період правління Павла І;
  • простежити організацію та здійснення палацового перевороту 11 березня 1801 р.

    Методологічною основою роботи є принцип історизму, який передбачає об’єктивне вивчення подій і явищ на основі науково-критичного використання джерел та літератури. Використано також принципи наукової об’єктивності, конкретності. При розв’язанні поставлених завдань дослідником застосовано такі методи дослідження: аналіз науково-історичної

    літератури; ознайомлення, вивчення та узагальнення архівних матеріалів, історико-статистичний, історико-хронологічний, історико-порівняльний.

    Практичне значення дослідження полягає в тому, що матеріали бакалаврської роботи можуть бути використані при написанні рефератів, курсових робіт з всесвітньої історії, при викладанні курсу всесвітньої історії в школах, ВНЗ.

    Структура роботи: складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, ілюстрацій.

    Розділ І. Джерела та історіографія дослідження.

    Джерельна база дослідження. При написанні бакалаврської роботи нами було використано широке коло джерел. Основну чистину з них складають джерела документального характеру.

    Досить повно та яскраво висвітлюється епоха правління Павла І в хрестоматії історії Росії. Тут, зокрема, ми знаходимо свідчення про селянські заворушення в 90-х рр. XVIII ст., текст закону про успадкування трону в Російській імперії після смерті царя, документальні аспекти зовнішньої політики уряду Павла І, свідчення про організацію заколоту та смерть імператора.

    Для написання бакалаврської роботи використовувались записки та спогади організаторів і сучасників палацового перевороту і смерті Павла І, завдяки яким ми відтворили картину кривавих подій 11 березня 1801 року. Зокрема використовувались спогади офіцера-кінногвардійця Н.А. Саблукова, одного з головних змовників – графа Л.Л. Бенігсена, відомого польського політичного діяча князя Адама Чорторийського та ін.

    Важливу роль в справі об’єктивного висвітлення ключових подій зовнішньої політики Павла І відіграли збірники документів, присвячених діяльності О.В. Суворова, – безпосереднього учасника закордонних походів російської армії в кінці XVIII ст. Кожен з томів відображав певний період життя і діяльності великого полководця. Так, третій том містив інформацію про військово-адміністративну, командну і бойову діяльність А.В. Суворова з 1791 по 1798 рр.

    Цінні документальні свідчення з відображенням досліджуваної епохи містяться в ряді інших збірників документів, використаних нами.

    Історіографія дослідження. Імператору Павлу Петровичу не пощастило з дослідниками і цьому є причини. До революції 1917 р. не любили займати тему царевбивства. Надалі історія вінценосних осіб була відсунута на задній план. Коли ж особистість його розглядалась, то переважаючою була негативна характеристика, тобто підкреслювались негативні риси, навіть до доведення психічної неповноцінності імператора. І ще, період його недовгого правління традиційно протиставлявся “блискучому вікові” Катерини II і царюванню “Олександра Благословенного”. На цьому фоні період правління Павла І висвітлювався як похмурий час, який порівнювали з роками царювання Івана Грозного.

    Радянська історіографія ніколи не проявляла помітного інтересу до часу правління Павла І, ні до його особистості. В оцінках його внутрішньої та зовнішньої політики радянські історики в цілому пішли далі дореволюційних, та в оцінках його особистості не перевершили їх рівня. Виняток становлять лише роботи С.Б. Окуня та Н.Я. Ейдельмана.

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Polit Portret Petra1 (374.0 KiB, Завантажень: 3)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
завантаження...
WordPress: 23.37MB | MySQL:26 | 0,331sec