Багатство, точність, виразність та доречність мовлення. Синоніміка і варіативність як базові поняття стилістика і культури мовлення. Стилістична норма і стилістична полеміка

Тема уроку: Багатство, точність, виразність та доречність мовлення. Синоніміка і варіативність як базові поняття стилістика і культури мовлення. Стилістична норма і стилістична полеміка.

 Мета уроку: познайомити учнів із багатством, точністю та доречністю мовлення; дати поняття про синоніміку і варіативність як базові поняття стилістики і культури мовлення; розкрити стилістичну норму і стилістичну помилку мовлення; виховувати повагу до рідного слова.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Виконання тестів

1. Десять голосних звуків є в рядку:

А. Зима, вікно, щавель, явір, Оля;

Б. птиця, об’їзд, вітрогон, лінія, зоря;

В. сіль, табло, портьєра, екран, льон;

Г. дзьоб, зяблик, дзвінок, знахідка, казино.

2. Найбільше приголосних звуків у рядку:

А. будівля, хутір, сонце, стаття;

Б. зелень, мости, мляво, джміль;

В. джем, дзявкнути, суддя, манна;

Г. щока, з’їв, воюють, ящик.

3. Найменше приголосних звуків у рядку:

А. добро, зоряний, турбота, жито;

Б. краса, сонячний, зоря, щастя;

В. свято, благо, синь, морський;

Г. бджола, знання, ллється, дзвін.

4. В усіх словах відбувається чергування приголосних при змінні форми слова:

А. діловий, тесля, лісок;

Б. тіло, берег, голос;

В. носити, жінка, вечори;

Г. летіти, сідати, мазати.

5. Найменший елемент потоку мовлення – це :

А. звук;

Б. морфема;

В. склад слова;

Г. Закінчення слова.

6. В усіх словах є спільний приголосний звук:

А. розділ, сьогодні, ожеледь, дяка, лід;

Б. лякати, мильний, перелік, віл, влучно;

В. Йосип, яблуко, уїдливий, рельєф, по – юнацьки;

Г. чашка, читати, шість, щільна, часто.

 

2. Вибірковий диктант.

 Подані слова записати в два стовпчики (з м’яким знаком і без нього).

С..вято, п’ят… десят… Хар…ків, стіл…чик, хустин…ці, вітерець…, Гриц…ко, юніст…, л…тчик, малесен….кий, дон…чин, плач…, розкіш…., степ…, збіжж…, календар…, весіл…ля, Ул…яна, гордіст…, сіл…с…кий, пол…с…кий, документ…щик, хлопец…, тепер…, стат…тя.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми, мети уроку.

1. Слово вчителя

Культура мовлення – це культура мислення та культура суспільних і духовних стосунків людини. З огляду на це основними комунікативними ознаками культури мовлення є: багатство, точність, виразність, доречність мовлення.

Нашим дослідникам довелося дослідити всі ці ознаки. Отже, надаємо їм слово.

 

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.

 Мовознавець № 1.

Мова народу – багата й різноманітна, а індивідуальне мовлення може бути багатим або бідним, одноманітним або різноманітним. Розвиток і збагачення мови залежить від опанування мовного багатства, засвоєння його з уст народу, з художньої і публіцистичної літератури. Сьогодні добре освічена людина застосовує 7 – 9 тис. слів у своєму мовленні, у мові Т. Шевченка – понад 20 тисяч слів, у словниках – понад 130 – 200 тис. слів, у народній скарбниці – сотні тисяч слів.

Джерелами багатства й різноманітності мовлення є: лексичні, фразеологічні, словотворчі, граматичні, стилістичні ресурси мови.

Лексичне і фразеологічне багатство мовлення твориться синонімічними рядами. Чим повніший синонімічний ряд, тим більша можливість відбору відповідно до змісту й мети висловлювання.

Багатство мовлення має свої особливості залежно від того, чиє воно:

  1. мовленням загальнонародним – чи окремих верств населення;
  2.  мовленням усього народу – чи однієї особи;
  3.  мовленням розмовно-побутовим – чи художнього твору;
  4. мовленням дитини – чи дорослої людини.

 

Мовознавець № 2.

Точність – одна з головних ознак культури мовлення.

Точним можна назвати таке мовлення, у якому вжитті слова повністю відповідають їх мовним значенням – значенням, що усталились у мові в даний період її розвитку.

М. Чернишевський говорив: «Що невиразно уявляєш, те невиразно й висловиш»

Точність – це численність, ввічливість і в побуті, і в науці, і в художньому слові. Найбільше можливостей для точного співвідношення предмета і його назви мають: синоніми, антоніми, пароніми. Значні труднощі викликають слова іншомовні, професійні, архаїчні та фразеологізми.

Синоніми виникають у мові як одиниці, що підкреслюють новий відтінок у значенні слова, наприклад: кавалерія – кіннота; багатозначність – полісемія.

Дібрати синоніми до слів: йти, сорочка, мовчки

 

Мовознавець №3.

Антоніми – слова однакового складу, але різного значення.

Наприклад: клич – наказова форма кликати; клич – гасло, заклик. Сіла людина і сіла батарейка; сів на землю хлопець і сів ґрунт.

Антоніми можуть застосовуватись в діловому, науковому, розмовному, художньому і публіцистичному стилях.

Добрі знання лексичної і граматичної систем сприяють точності вживань антонімів; замо́к, за́мок, лупа́ – лу́па, ви́года – виго́да, ра́дій – раді́й, но́сик – носи́к, ши́ю (Зн. відмінок ім..) – ши́ю (І ос. однини) ніс, віз (ім..)- ніс, віз (ІІІ ос. однини в мин. часі.)

 

Мовознавець №4.

Уміння користуватися паронімами теж сприяє точності мовлення.

Не розрізнення значень близько звучних слів може призвести до непорозумінь між мовцем і співрозмовником, а може служити і засобом творення гумору, іронії, сатири.

Порівняти: На які інстанції він бігав до того, як став чемпіоном у стометрівці? (інстанція –установа, дистанція – відстань). Він зло не вживає своїм становищем (не зловживає).

 

Мовознавець №5

Доречний –це такий, що відповідає ситуації спілкування, організовує мовлення відповідно до мети висловлювання. Отже, доречність –це така ознака культури мовлення, яка організовує його точність, логічність, виразність,чистоту і т. ін.., вимагає такого добору мовних засобів, які відповідають змістові та характерові експресії повідомлення. Проте для доречності в мовленні самих мовних засобів не достатньо –доречність враховує ситуацію, склад слухачів (читачів), естетичні завдання. Наприклад, штамп, канцеляризм в офіційному стилі –доречні, в художньому – допустимі як стилістичний засіб характеристики мовлення персонажа, в інших випадках –недоречні, засмічують мову.

–                     Солдати князя Ігоря були безстрашними. Доречно сказати:

–                     Воїни князя Ігоря були безстрашними.

Мовознавець №6

Виразність мовлення формується впродовж усього життя: мовленням і середовища (сім’ї, друзів, колег), і авторитетів (учителів, майстрів сцени, екрана та ін..) і художньою літературою. Виразне читання, якого ми вчимося в школі, покликане навчати не тільки читати художні тексти, а й узагалі вести розмову, адже воно навчає так говорити, щоб чітко виразити:

–                     що я хочу сказати;

–                     для чого буду говорити, чого хочу досягти;

–                     що хочу передати, чим поділитися;

–                     яке моє ставлення до предмета мовлення;

–                     якою буде ситуація мовлення.

Мову саму по собі не визначають як гарну чи негарну, – таким буває тільки мовлення. Виразність залежить від дотримання законів, властивих відповідному видові читання:

1)                поетичному;

2)                літературному;

3)                театралізованому;

4)                дуетному;

5)                читання з музикою.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда за питаннями

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання

Записати синоніми та антоніми до слів: багатий, слухняний, відновлювати, перспективний, аналогічний.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Багатство, точність, виразність та доречність мовлення Синоніміка і варіативність (23.3 KiB, Завантажень: 3)

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,311sec