АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ XVI СТ.

Мета:

Обладнання: зображення пам’яток культури

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Очікуванні результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • застосовувати і пояснювати на прикладах поняття й терміни:
    архітектура, архітектурний стиль, бароко, українське бароко, хрестово-купольний храм, фортеця;
  • показувати на карті міста, в яких розміщені найвідоміші
    пам’ятки архітектури XVI ст.;
  • розпізнавати й описувати найвизначніші пам’ятки архітектури.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

  • Надзвичайно активним полемістом був_______
  • Що засуджував І.Вишенський_______
  • Який твір М.Смотрицького справив величезне враження на сучасників.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Містобудування XVI ст. зазнало відчутного впливу європейського відродження. Особливо яскраві ренесансні риси втілених в західноукраїнських містах. Провідне місце в архітектурі відродження належить світським будівлям. Сьогодні ми ознайомимося з пам’ятками пов’язаними із Львівським Успенським братством.

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Розповідь учителя

Побудований Успенським братством храм мав трьох своїх попередників. Перша Успенська церква існувала, можливо, ще за княжих часів і була спалена під час нападу на Львів польських феодалів у 1340. Друга, мурована церква, яка вперше згадується під 1421, проіснувала до пожежі 1527. Зруйнований пожежею храм відбудовує у 1547-1559 архітектор Петро Італієць, уродженець міста Лугано. Кошти на його спорудження дав, крім місцевого населення, молдавський господар Олександр Лопушанин (Лопушняну) та його дружини Роксани: в пам’ять про це церкву називали Волоською. Вона також недовго простояла, згорівши при пожежі 1571. Будівництво четвертої Успенської церкви, що збереглась донині, братство розпочинає в 1591 одразу після освячення каплиці Трьох Святителів. Автором проекту і керівником будівельних робіт був Павло Римлянин (помер у 1618): з 1597 йому допомагав Войтіх Капінос, а через рік приєднався й Амброзій Прихильний. Будівництво закінчено в 1629. Структура церкви витримана в стилі італійського ренесансу, але на основі традицій українського будівництва: на вісі зах.-сх. тридільна і триверха, як основний тип укр. дерев’яних церков. Стіни розчленовані пілястрами, з арками вікон і плоскорізьбами на метопах, різьбленими одвірками півн. і півд. дверей, а на парусах угорі вирізьблені герби жертводавців; різьбарські роботи виконали львівські різьбарі Костянтин і Яків Кульчицькі.

Запитання

  • Яку роль виконувала дзвіниця Успенської церкви______
  • Дзвіниця побудована за проектом_______
  • Як називався найбільший у Галичині дзвін______
  • Скільки ярусів мала вежа у XVI ст.?

Розповідь учителя

Вежа побудована як дзвіниця Успенської церкви, виконувала роль оборонної вежі під час облоги і дозорного пункту пожежної варти. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у 1572—1578 роках на засоби львівського купця грецького походження Костянтина Корнякта.

На вежі, ще до завершення будівництва, повісили вилитий на замовлення купця найбільший в ті часи у Галичині дзвін діаметром у два метри, який був названий «Кирилом». З приводу цього дзвона розгорілася суперечка між братством та його сусідами — домініканцями, які неподалік мали свій монастир. Домініканці скаржилися не лише у магістрат, але і до короля, що «Кирило» за своїми розмірами л, перевищує усі дзвони в Польській державі. Осуд ченців викликали не лише розміри, але й голосний звук ^ дзвона, який заважав їм слухати проповідь у церкві. Та, незважаючи на всі перепони, невдовзі «Кирило» став виконувати функції головного дзвона міста, який оповіщав про військову тривогу, пожежі, стихійні лиха та про смерть найвизначніших львів’ян, незалежно від їхнього віросповідання. «Кирило» служив братству до шведської навали, потім на його місце почепили інший.

Пожежа 1616, яка знищила значну частину міста, завдала значної шкоди й Руській вулиці. Дуже постраждала й вежа Корнякта, розтопився її олов’яно-свинцевий дах.

Вежа спочатку мала три різних за висотою яруси і триступеневе шатрове завершення. У 1672 під час турецької облоги дзвіниця постраждала від пожежі. Була відбудована в 1695 архітектором Петром Вебером, який добудував ще один ярус і сучасне барокове завершення з чотирма витими обелісками по кутах. 1779 пожежа знищила верхні яруси вежі, їх було відновлено під час реставрації у 1780-их.

Під час релігійних свят на галереї верхнього ярусу грала капела і виступав братський хор. В приміщеннях вежі значний час зберігалась бібліотека Успенського братства (згоріла в 1779). Вежа Корнякта стала своєрідним гербом братства, її можна знайти на печатках братства, на видавничій марці.

Вежа-дзвіниця квадратна у плані, збудована з ламаного каменю і обнесена тесаним каменем, в обробці використана поліхромія. Сполучена з північним фасадом Успенської церкви. По вертикалі фасади прикрашені пілястрами тосканського ордеру з червоними видовженими арочними нішами з невеликими віконними прорізами. Висота ярусів поступово зменшується, а точно знайдені пропорційні співвідношення додають дзвіниці стрункість і витонченість.

Башта Корнякта була однією з найкрасивіших споруд Європи свого часу. Каплиця трьох святителів — частина комлексу Успенської церкви у Львові, пам’ятка архітектури.

У архітектурі каплиці переплелися традиції народної та ренесансної архітектури. Каплиця була побудована архітектором Петром Красовським у 1578—1591 роках.

Запитання

  • Коли відбулася посвята будівництва каплиці трьох Святителів?
  • Як прикрашені порти каплиці трьох Святителів?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

  • Які основні ознаки та особливості архітектури XVI ст.?

V. Домашнє завдання

Опрацювати вивчений матеріал

завантаження...
WordPress: 22.84MB | MySQL:26 | 0,325sec