АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ

Мета уроку: ознайомити учнів з архітектурними памятками першої половини ХІХ століття, визначити характерні риси архітектурних споруд культурного призначення; розвивати вміння і навички учнів до подальшого поглиблення знань; працювати з історичними джерелами інформації давати оцінку видатним архітекторам цього періоду та їх внесок в розвиток вітчизняної і світової культури; виховувати в учнів почуття гордості за високі досягнення наших попередників.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: документи, портрети діячів культури, ілюстрації.


Епіграф уроку

Мистецтво – це релігія, яка має своїх

жерців і повинна мати своїх мучеників.

                        О. де Бальзак

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ Актуалізація опорних знань.

Дидактична гра «Снігова куля»

Перший учасник гри називає твір, архітектурну пам’ятку, ім’я, які стосуються теми, це слово повторує наступний учасник гри і називає лише слово чи термін. Таким чином утворюється тематичний ланцюжок. Якщо учасник робить тривалу паузу або помиляється, то вибуває з гри. Переможцем стає той, хто вибудував найдовший ланцюг.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.


Українська культура першої половини ХІХ століття збагатилася й досягненнями української архітектури. Із здобутками української архітектури, з провідними українськими архітекторами та їхніми творами ми й ознайомимось на сьогоднішніх уроках.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ століттяпоширилось будівництво палацово – паркових комплексів. Для палаців обиралися особливо мальовничі місця. Пишні панські садиби будували собі Розумовські, Скоропадські, Закревські – представники давніх родин козацької старшини, а згодом – і дворянські родини. Резеденції, які й досі викликають чималий подив та захоплення, розташовані в селах Верхівня (Житомирщина), Тростянець ( Чернігівщина), Корсунь – Шевченківський (Черкащина), Хомутець (Полтавщина). Крім того, в Центральній Україні збереглися видатні шедеври садово – паркового мистецтва доби класицизму (Умань, Біла Церква). Деякі маєтки перебувають, на жаль, у запустінні, як, приміром, Руде Село на Київщині. Іншим пощастило більше. Маєток у с. Сокиринці на Чернігівщині отримав полковник козацької старшини Галаган. У 1832 році його нащадок П. Галаган разом з архітектором П. Дуровським розпочав будівництво палацу. Працювати над парком він запросив голландських фахівців Ределя та Хрістіані.

Зведений палац став окрасою всієї Лівобережної України. Парковий фасад доповнено пандусом, який плавно сполучає другий поверх із великою галявиною. На ньому все ще стоять статуї богинь Церери і Гери.

У Сокиринцях розташовано один із найбільших і найкрасивіших в Україні парків.


Маєток Галаганів у Сокиринцях належав до найкращих архітектурних споруд України

У стилі зрілого класицизму за проектом Дж. Кваренгі збудовано палац графа Завадовського в Ляличах. Комплекс складався з великого будинку палацового типу з галереями і флігелями, різних господарських та службових будівель і парку з літнім палацом, храмом-ротондою, скульптурами.

Величний палацово-парковий комплекс було створено у Батурині на Черкащині. К.Розумовський залучив до проектування провідних архітекторів — А. Рінальді (розбивка парку) і Ч. Камерона, за проектом якого виконувалися масштабні будівельні роботи. Триповерховий палац був домінантою всього комплексу. Це єдиний гетьманський палац, що зберігся донині.

Яскравими зразками палацового будівництва та паркового мистецтва є садиба меценатів Тарновських у Качанівці та родова резиденція графа С. Потоцького в Тульчині, яка успішно сперечалася з кращими королівськими аналогами Європи.

Палацовій архітектурі Криму притаманна наявність романтичних елементів. Окрасою всього Південного узбережжя Криму є казково прекрасний палац графа М. Воронцова в Алупці, побудований за проектом Е. Блора. Палац збудовано в дусі англійського зодчества з наявністю елементів різних епох. Розбивкою парку керував К. Кебах. Природні фрагменти Верхнього парку мають поетичні назви: Місячний камінь, Малий і Великий хаоси, Дзеркальне і Лебедине озера, Сонячна, Контрастна, Каштанова поляни. Елементи Нижнього парку виконані в дусі Ренесансу: Фонтан сліз, Чайний будиночок, скеля І. Айвазовського. І нарешті, родзинка парку — тераса з трьома парами біломармурових левів, виконаних у майстерні відомого італійського скульптора Дж. Боннані.

Складання характеристик архітектурних пам’яток

Учням пропонується спочатку назвати визначні архітектурні пам’ятки першої половини ХІХ століття, а потім розкрити тему та ідею одної з них за власним бажанням. Учні мають охарактеризувати архітектурну пам’ятку, розкрити її провідну ідею, зробити висновок. Завдання можна виконувати в парах.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на відповідність

Співвіднесіть архітектурні пам’ятки з їх авторами

А) В. Беретті

Палац Галагана на Чернігівщині

Б) А. Меленський

Палац К. Розумовського в Батурині

В) Є. Васильєв

Церква на Аскольдовій могилі

Г) А. Захаров

Зведена дзвіниця Успенського собору

Д) Ч. Камерон

Церква Різдва Христова

Е) П. Дубровський

Будинок Київського державного університету

Преображенський собор м. Катеринослав

VІ Підсумки уроку


Розвиток української архітектури першої половини ХІХ століття визначали загальні класичні канони й прийоми західноєвропейської архітектури. Окрасою Києва були громадські та культурні установи, пам’ятники, проекти яких розробляв А. Меленський. Світову славу здобули українські декоративно – пейзажні парки.

VІІ Домашнє завдання

Скласти розповідь на тему: «Подорож у казку – екскурсія Софіївським парком», «Палаци України – перлини архітектурного мистецтва ХІХ століття».

завантаження...
WordPress: 22.77MB | MySQL:26 | 0,308sec