Аналіз помилок, допущених у контрольному диктанті. Контрольне читання мовчки

Тема. Аналіз помилок, допущених у контрольному диктанті. Контрольне читання мовчки

Мета: формувати вмiння аналiзувати допущені помилки, вдосконалювати вміння застосовувати   вивчені правила, самостійно працювати з текстом; розвивати пам’ять, логiчне мислення; сприяти вихованню позитивного мислення, оптимістичного свiтосприйняття, прагнення реалiзуватися як особистiсть.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

 

Хід уроку

 

Актуалiзацiя мотивацiйних резервів учнiв з теми.

Повідомлення теми, мети уроку.

 

Загальна характеристика результатів контрольної роботи.

Колективна робота над типовими помилками.

Індивідуальна робота над помилками.

 

Контрольне читання мовчки.

 

Семен Панько

ЯК МУДРИЛО ПЕРЕМІГ ПОГАН-ДІВЧА

(казка)

Жила дуже давно в горах люта князівна. Людей збиткувала, мучила, і назвали її Поган-дівчам.

Наказала та князівна над річкою замок будувати. Зігнала молодих і старих з усього краю. Звеліла яйця­ми і свіжим молоком каміння змащувати, аби замок ніколи не розвалився. В селах почався голод. Матері не мали чим дітей годувати. Сумно було в краї. Не сумувала лише князівна. Бенкетувала й веселилася, а щоб голодні немовлята не плакали, наказала їх жив­цем у стіни замурувати.

— Тепер ніхто не заволодіє замком, — сказала князівна.

Замок був готовий. А слуги Поган-дівчати і далі били селян, морили голодом. Коли князівна чула плач і стогін бідняків, вона лише реготала. Бо то за­вжди так було: бідний плаче, а багатий скаче.

Зібралися люди з цілого краю в густому лісі і по­чали раду радити, як біди збутися.

Надумали перегородити ущелину і затопити князів­ну. Вночі кожний кинув з гори у річку по кам’яній бри­лі. До ранку в ущелині виросла така гребля, що майже досягла вершини гори. Вода швидко прибувала. Коли Поган-дівча прокинулося, замок з усіх боків омивала вода. Хвилі плескалися об замкові мури, колоди, що їх з собою принесла вода, билися у залізні ворота.

Та князівна не розгубилася. Видерлася на найвищу вежу, махнула чорною хусткою раз — завирувала, за­кипіла вода, махнула вдруге — затріщали, заскрипіли кам’яні брили, махнула втретє — порвала вода греблю і потекла в море. Зареготала на вежі князівна-чаклунка.

Засумували, заплакали люди. Як позбутися жор­стокої князівни? І надумали знищити Поган-дівча вогнем.

За ніч наносили до мурів багато листя, хмизу та смерекових колод. Тільки вежі замку стирчали. Під­палили хмиз, і хмара диму піднялася до самого неба,

полум’я почало з усіх боків лизати кам’яні стіни, перекидатися на будинки. Над лісом зі страшенним карканням знялася зграя сполоханого гайвороння. Від цього крику і прокинулася князівна. Висунула голову у вікно і відсахнулася, бо полум’я дихнуло їй у лице.

Та й тепер не розгубилася чаклунка. Подула у вікно раз — полетіли хмарою іскри в небо, подула вдруге — застогнало полум’я, подула втретє — і во­гонь загас. Знову зареготало Поган-дівча.

Ще дуже засумували, заплакали люди. Що їм ро­бити, як біди позбутися?

Дочувся про це Гаврило Мудрило і надумав зни­щити Поган-дівча.

— Князівні далі не жити. І на жалку кропиву мо­роз буває. Або мені смерть, або їй, — сказав Гаврило людям. — Лише моїх порад слухайтеся.

За порадою Мудрила зігнали люди величезну чере­ду корів та волів, табун коней, отару овець, кіз, зграї гусей та індиків. Поприв’язували на шиї худобі дзвін­ки, понавішували калатал, попримощували до рогів смолоскипи, наліпили свічок. Увечері позапалювали смолоскипи та свічки… й погнали худобу на замок.

Здичавілі воли і корови кинулися на коней, а коні — на кіз, кози — на овець, вівці — на гусей, гуси — на індиків.

Нечуваний шум, рев, калатання, дзвін, ір­жання, мекання і шипіння підняли на ноги всіх, хто був у замку.

Князівна подумала, що війною на неї йде якесь військо. Налякалася, скочила на коня і почала втіка­ти. Та не дрімав і Гаврило, на своєму коні кинувся наздоганяти Поган-дівча. І наздогнав.

Та прокляте дівча і тут почало викручуватися.

— Не ганяйся за мною, пресвітлий лицарю, — просила вона. — Я така самотня на світі, така не­щасна. Я давно чула про тебе і люблю тебе. Залиши мені життя, і ми одружимось. Ти будеш володарем цілого краю, тобі будуть усі вклонятися до землі. Бу­деш паном їхнього життя і смерті. На сусідній горі побудуєш собі замок, замуруєш в його стіни живцем немовлят, і ніхто ним ніколи не заволодіє…

А від стін замку донісся плач немовлят.

Гаврило не сказав ні слова, аби чарам не піддати­ся, витяг шаблю і відтяв Поган-дівчаті голову.

Довго раділи люди, як почули, що нема на світі лютої князівни. На руках носили Гаврила Мудрила. А проклятий замок зруйнували. Не помогли йому ні яйця, ні молоко. Зосталася з нього лише купа каміння. (470 сл.)

 

Завдання до тексту.

 

  1. Князівну назвали Поган-дівчам, бо вона:

а)завжди плакала;

б)ніколи не виходила до людей;

в)мучила, збиткувала з людей;

г)завжди сміялася.

  1. Що князівна наказала зробити?

а)Збудувати замок;

б)зібрати врожай;

в)посадити дерева;

г)  викопати колодязь.

  1. Аби замок не розвалився, каміння треба було змащувати:

а)яйцями;

б)свіжим молоком;

в)яйцями і свіжим молоком;

г)сметаною.

  1. Яким було життя в замку?

а)Усі веселилися;

б)бідні плакали, а багаті веселилися;

в)багаті плакали, а бідні веселилися;

г)усі всьому були задоволені.

  1. Щоб позбутися біди, люди надумали:

а)вигнати князівну із замку;

б)налякати князівну;

в)перегородити ущелину і затопити князівну;

г)вдатися до чарів.

  1. Побачивши в ущелині велику греблю, князівна:

а)подула і розігнала воду;

б)махнула чорною хусткою і розігнала воду у море;

в)промовила заклинання і розігнала воду у море;

г)махнула рукавом і розігнала воду у море.

  1. Засмучені люди надумали вдруге знищити По­ган-дівча:

а)вогнем;

б)мечем;

в)стрілами;

г)камінням.

  1. Зарадити людському горю вирішив:

а)Гаврило Мудрило;

б)Микита Мудрило;

в)Іван Мудрило;

г)Кирило Мудрило.

  1. Як налякав Мудрило злу чаклунку?

а)Скликав своє військо;

б)зігнав величезну кількість худоби та птиці;

в)цілив гарматою в замок;

г)скликав зграю гайвороння.

  1. Почувши нечуваний шум і рев, князівна:

а)скочила на коня і почала втікати;

б)скликала всіх своїх слуг і просила допомоги;

в)вдалася до своїх чар;

г)  почала голосно плакати.

  1. Після смерті злої чаклунки люди вирішили:

а)залишити замок на згадку;

б)зруйнувати замок;

в)передати замок Мудрилові;

г)  передати замок нащадкам.

  1. До якого стилю мови належить текст?

а)художнього;

б)офіційно-ділового;

в)розмовного;

г)  публіцистичного.

 

 

Запитання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Відповіді в а в б в б а а б А б а

 

 

Підсумок уроку. Самооцінка діяльності на уроці.

Домашнє завдання. Робота над редагуванням написаного, творча робота, індивідуальні завдання (за вибором учителя).

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,434sec