Алгоритм діяльності за методикою виявлення страхів та тривожності під ред. Є. І. Рогова

ПЛАНУВАННЯ


Цілі та задачі:

• діагностика наявності та вираження дитячих страхів;

• виявлення змін в емоційно-афективній сфері дитини.

Контингент та особливості проведення: методика використовується з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку (1—3 класи). Проводиться у вигляді індивідуальної бесіди або у письмовій формі, підходить для групової діагностики (кількість учасників не повинно бути більше ніж 15 осіб). Для отримання більш надійних результатів психологу необхідно провести спочатку бесіду з дітьми в атмосфері довіри та відвертості.

Терміни та строки: дослідження емоційно-афективної сфери може бути проведено у будь-який період навчального року. Але не рекомендується проводити дослідження тривожності протягом І чверті навчального року, коли проходить первинний адаптаційний період. Процедура проведення методики займає приблизно навчальну годину (включаючи підготовчий етап та ігри-релаксації).

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріали та обладнання: опитувальник, бланки відповідей, ручки або олівці.

Після підготовчої бесіди з дітьми (приблизно 10 хвилин) дітям видаються індивідуальні бланки. Запитання подаються в усній формі. Увага! Бланки не повинні бути сильно зменшені, бо дрібні рухи важко дістаються малюкам, що тільки освоюють письмо.

Бланк відповідей до методики Є.І. Рогова

Прізвище, ім’я____________________________________

Дата_____ Клас ______

1 

 

7 

 

13 

 

19 

 

2 

 

8 

 

14 

 

20 

 

3 

 

9 

 

15 

 

21 

 

4 

 

10 

 

16 

 

22 

 

5 

 

11 

 

17 

     

6 

 

12 

 

18 

     

Інструкція: «Заповніть, будь ласка паспортну частину — вкажіть ваше ім’я та прізвище, напишіть сьогоднішню дату і клас, в якому ви навчаєтеся. Я зараз запитуватиму у вас про дещо, а ви відповідайте письмово: якщо згодні — навпроти запитання ставите «+», якщо ні — відповідно «-». У вільній частині бланку нічого писати не треба».

Процедура дослідження

Спочатку ставиться запитання: «Скажи будь ласка, чи боїшся ти…».

1. Коли залишаєшся один ?

2. Занедужати?

3. Вмерти?

4. Якихось дітей?

5. Вихователів (учителів)?

6. Того, що вони тебе покарають?

7. Казкових героїв (Бабу Ягу, Чахлика Невмирущого, Бармалея тощо)?

8. Страшних снів?

9. Темряви?

10. Якихось тварин (вовків, собак, павуків, змій і т. д.)?

11. Транспорту (машин, поїздів, літаків та ін.)?

12. Стихійного лиха (буревію, урагану, повені, грози та ін.)?

13. Висоти?

14. У маленькій тісній кімнаті, у ліфті?

15. Води?

16. Пожежі, вогню?

17. Війни?

18. Різних лікарів (крім зубних)?

19. Крові?

20. Уколів?

21. Болю?

22. Несподіваних різких звуків?


ОБРОБКА ТА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ

Розкладіть бланки за алфавітом, підготуйте список групи, червону пасту, кольорові олівці, бланки протоколу та аналітичної довідки, ключ до методики.

Підрахуйте спочатку число позитивних відповідей, які дала дитина — насамперед робиться висновок про загальну тривожність дитини.

Низький рівень — 0—5 позитивних відповідей.

Середній рівень — 6—11.

Підвищений — 12—16.

Високий рівень — 17 і вище.

Потім оцініть вираженість кожного чинника — це дасть змогу якісного аналізу емоційно-афективної сфери дитини. У вільній графі індивідуального бланку психолог відмічає результати факторного аналізу тестування. Всі перераховані страхи можна розділити на 7 груп:

Страхи 

Номери запитань 

1. Медичні (болю, уколів, лікарів, хвороб) 

2, 18, 19, 20,21

2. Страх фізичного ушкодження (несподівані звуки, транспорт, стихія, війна) 

11, 12, 16, 17, 22 

3. Страх смерті (себе) 

3, 9, 14 

4. Страх тварин і (або) казкових персонажів 

7, 10 

5. Страхи кошмарних снів і темряви 

8,9 

6. Соціально опосередковані страхи (людей, дітей, покарання, запізнення, самотності) 

4,5,6 

7. «Просторові» страхи (висоти, води, замкнутого простору) 

1, 13, 15 

Однак для того щоб зробити безпомилковий висновок про емоційні особливості дитини, психологові потрібно враховувати особливості життєдіяльності дитини в цілому.

Зверніть увагу на дітей із низьким рівнем страхів за тестом, бо насправді це можуть бути високотривожні діти (високі та глибокі страхи можуть не усвідомлюватися та активно витіснятися особистістю).

ФІКСАЦІЯ ТА АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ. АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

У бланк протоколу впишіть прізвища дітей за списком класу, вкажіть загальні дані (кількість обстежених, у тому числі хлопчиків та дівчаток). Навпроти кожного прізвища зазначте стать та рівень страхів — загальний і за факторами. Для цього використовуйте колір: червоний — високий рівень, зелений — підвищений, синім кольором відмітьте дітей з дуже низькими показниками.

На підставі такої роботи легко можна підрахувати показники для аналітичної довідки: середній, мінімальний, максимальний результати, у тому числі серед хлопчиків та дівчаток. Обчислюється відсоток вище норми (високий та підвищений), норма (середній), нижче норми (низький рівень). Відокремлюється група ризику: це діти із завищеними показниками загальної тривожності (більше 75 % позитивних відповідей), вони підлягають обліку та планування подальшої корекційної роботи з ними (використовується маркування). Розробляються групові рекомендації для класного керівника щодо зменшення факторів ризику та поліпшення психологічного клімату в класі.

7. ПЛАНУВАННЯ КОРЕКЦІЙНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ РОБОТИ

Список осіб «групи ризику» за даною методикою переноситься в журнал корекційно-розвивальної роботи. Плануються та розробляються тренінгові заходи та вправи зі зниження рівня тривожності. Індивідуальна робота з дитиною здійснюється в кабінеті психолога в позаурочний час, про необхідність такої роботи треба попередити батьків і класного керівника та заручитися їхньою підтримкою. Індивідуальна корекційна програма повинна враховувати особливості індивіда. З успіхом можна використовувати арт-терапію та інші види корекції.

Для організації групової корекційно-розвивальної роботи окремо виділяється час, а саме година спілкування з психологом, уроки розвитку, передбачені варіативною частиною навчального плану тощо. Після корекції обов’язково планується та проводиться контроль результативності.


КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА

Консультативна робота передбачає обговорення індивідуальних результатів із зацікавленими особами та рекомендації щодо взаємодії з конкретними дітьми (за запитом). Необхідно звернути увагу на конфіденційність наданої інформації. У індивідуальній консультації з батьками тактовно розпитайте про можливу природу страхів дитини, адже визначення джерела проблеми — це шлях до її подолання. Надавайте конкретні рекомендації. Залучення батьків до процесу корекції та відновлення емоційної рівноваги дитини робить процес подолання труднощів найбільш ефективним.

За зведеними результатами дослідження проводиться групове консультування на батьківських зборах. Можна зробити доповідь, але без конкретики — тільки загальні закономірності та загальні рекомендації. При консультуванні потрібно приділити достатньо уваги шляхам подолання тривожності та страхів, наголошуючи на обережності та делікатності виховних впливів.

завантаження...
WordPress: 22.81MB | MySQL:26 | 0,543sec