Розвиток самоосвітньої компетенції вчителя

Мета : ознайомити вчителів з компонентами самоосвітньої

компетентності, методами і проблемами та на підставі

цієї інформації формувати дану компетентність;

розвивати вміннями та навичками саморозвитку,

самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

 


Хід заняття :

Вступна частина.

 

1. Вправа «ХТО Я? » (15 хв. )

 

Мета: активізувати учасників до роботи в групі. Розвивати

навички саморозкриття, самопізнання, вміння

аналізувати й визначати власні психологічні

характеристики та оточуючих людей.

Хід вправи

У кожної людини є власна теорія про те, що робить її унікальною, вирізняє від інших людей. При цьому виникає питання: «Чи поділяють інші мою точку зору?» Пропонується розділити аркуш паперу на три вертикальні графи: в першій графі відповісти на питання: « Хто я? ».

Для цього швидко написати 10 слів – епітетів. Писати потрібно у тому порядку, в якому вони виникають. У другій графі написати, як на це ж питання відповіли б ваші знайомі. В третій графі на те ж питання відповідає хтось із групи. Для цього всі учасники кладуть свої підписані аркуші на стіл, які перемішуються, потім кожний, не дивлячись, бере аркуш зі столу і пише про ту людину, відповіді якої йому попалися. Після цього бланки знову складаються на стіл і кожен забирає свій.

 

При обговоренні результатів треба звернути увагу на наступні аспекти:

 

  • Чи повторюється будь – яка риса, слово в усіх трьох графах,

про що це може говорити?

  • Наскільки добре людина сама себе знає ( кількість слів у першій графі );
  • Ставлення до себе (співвідношення позитивних і негативних якостей );
  • З чого складаються уявлення інших про людину?
    Чи співпадають власні уявлення про себе та уявлення інших і т. д.

 

  1. Вправа «АСОЦІАТИВНИЙ РЯД ДО СЛОВА

САМООСВІТА » (10 хв. )

 

Мета: засвоїти поняття самоосвіта, розширити його зміст.

 

Хід вправи

 

На ватмані паперу по вертикалі записується слово самоосвіта.

Учасники називають характеристики людини, що асоціюються з поняттям самоосвіта (якою має бути людина, яка займається самоосвітою). Запропоновані твердження повинні починатися з першої букви вертикального рядка.

 

 

Орієнтовні характеристики : самостійність, активність, мобільність, оптимістичність, організованість, скромність, вимогливість, індивідуальність, толерантність, адекватність.

 

 

Основна частина.

3. Інформаційне повідомлення

«Формування самоосвітньої

компетентності » (15 хв. )

 

 

Самоосвітня компетенція – пов’язана з потребою та готовністю постійно навчатися, як у професійній діяльності, так і в особистісному та суспільному житті.

Компетенція особистісного самовдосконалення, спрямована на засвоєння засобів фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку, емоційну саморегуляцію та самопідтримку, пов’язана з безперервним самопізнанням, розвитком необхідних особистісних якостей, формуванням психологічної грамотності, культури мислення й поведінки. У виховній роботі з метою розвитку творчих здібностей та сприяння самоствердженню стимулюється зайнятість дітей у роботі гуртків та студій за інтересами, залучення їх до самоврядування.

 

Компетентність саморозвитку і самоосвіти

 

1.    Формування загально-навчальних вмінь учнів як основи

самоосвітньої діяльності.

2.    Стимулювання пізнавального інтересу учнів.

3.    Практикування диференційованих домашніх завдань та прийомів

випереджального навчання.

4.    Залучення дітей до виконання творчих завдань та участі в

інтелектуальних заходах.

5.    Проведення розвивально-пізнавальних ігор.

6.    Залучення дітей до гурткової роботи.

7.    Складання та реалізація програми самоосвітньої діяльності учня.

 

Нові умови життя потребують нового мислення, нової культури, діяльності, а звідси — якісно іншого рівня освіченості, здатності до постійного оновлення знань, тобто «здатності до навчання упродовж усього життя»,
як зазначається в Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи. На формування у підростаючого покоління «сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного і наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості» вказує й Національна доктрина розвитку освіти. Справді, сучасний випускник загальноосвітньої школи не завжди відповідає вимогам життя, зокрема в таких сферах, як уміння організувати свою освіту, розвивати компетентності, діяти самостійно в різноманітних критичних ситуаціях. Лише готуючи особистість, здатну до самоосвіти, сучасна школа може реалізувати модель випускника, спроможного до самостійного розв’язання власних та глобальних проблем, до творчого виконання завдань, саморозвитку та самореалізації, розширення кругозору, пошуку нових знань, розвитку умінь самостійного здобуття інформації.

 

Самоосвіта — цілеспрямована, вільна та самостійна пізнавальна діяльність, спрямована на задоволення інтересів, потреб людини в пізнаванні оточуючого світу.

 

Самоосвіта — складний вид систематичної пізнавальної діяльності, під час якої людина сама ставить перед собою пізнавальні цілі й завдання, визначає шляхи їх досягнення, контролює хід самостійної роботи щодо набуття знань і сама оцінює їх результати.

 

У традиційній технології самоосвіта — вторинний процес, і тільки з переходом людини до самостійного життя вона стає основним засобом її духовного розвитку та збагачення. Сьогодні ми розглядаємо освіту та самоосвіту, навчання та самонавчання як єдиний цілісний процес, що дає змогу учням розвиватися адекватно
своїм можливостям, знаходити необхідні джерела інформації та використовувати їх для задоволення своїх пізнавальних потреб. Отже, саме в школі необхідно закласти ті основи самостійної роботи, що дають можливість самостійно набувати знання.

Зміст самоосвіти школярів частіше за все пов’язаний із поглибленим вивченням окремих навчальних предметів, задоволенням пізнавальних інтересів у позакласній та позашкільній діяльності. Практика показує, що в процесі самоосвіти учні мають труднощі, які помітно знижують інтенсивність самоосвітньої роботи. Ці труднощі пов’язані з відсутністю у школярів умінь та навичок самостійної розумової роботи, невмінням систематизувати отриману інформацію та співвідносити її зі своїми прогалинами в знаннях основ наук. Тому досить активна результативність самоосвіти практично неможлива без уміння навчати себе.

Загальною потребою сучасної школи є створення умов, за яких кожен учень мав би змогу навчатися самостійно здобувати необхідну інформацію, використовуючи її для власного розвитку, самореалізації, для розв’язання існуючих проблем. Цілеспрямований розвиток у школярів загально-навчальних умінь та навичок самостійного здобуття знань — це один із пріоритетів підвищення якості освіти. Ефективне формування та розвиток цих умінь передбачає відповідне організаційне та методичне забезпечення цього процесу, в якому головною є програма розвитку самоосвітніх умінь, на підставі якої можлива подальша розробка методичного комплексу, який буде супроводжувати самоосвітній процес.

Процес навчання школярів відбувається з різним застосуванням сил, пізнавальної активності та самостійності учнів. В одних випадках він має репродуктивний, відображальний характер, в інших — пошуковий чи творчий. Саме характер навчального процесу впливає на кінцевий його результат — рівень набутих знань, умінь, навичок, досвіду.

Опановуючи все більш складні інтелектуальні вміння, учень починає виявляти інтерес до активного смислового орієнтування, що дозволяє йому навчитись самостійно розв’язувати проблему самоосвіти. Він не лише опановує навички самостійної пізнавальної творчої діяльності, самоорганізації, але й набуває звичок систематично займатися самоосвітою. При цьому учень усвідомлює, що самоосвітня діяльність відрізняться від навчальної вже тим, що вона є пошуковою, а її результат— це розв’язання проблемних ситуацій.

 

 

4. Вправа «ПЛАКАТ

САМООСВІТИ»

(10-15 хв.)

 


Мета : уточнити та закріпити знання учасників про основні характеристики самоосвіти.

 

Хід вправи

Учасники об’єднуються у малі групи по 3- 6 осіб. Кожна група одержує аркуші формату А1, набір фломастерів, ножиці, кольоровий папір і має протягом 10 хвилин створити «Плакат самоосвіти» (за допомогою схем, малюнків, таблиць презентувати складові самоосвітньої діяльності).

Після закінчення роботи групи презентують і коментують свої плакати.

 

5.Руханка « ПЕРЕСАДКИ».(5 хв.)

 


Мета: створення в тренінговій групі атмосфери доброзичливості, гарного настрою .

Хід вправи

Тренер пропонує помінятися місцями тим людям, у кого:

– є рідний брат ;

  • гарний настрій;
  • бажання працювати далі;
  • кому сподобалось на занятті;
  • оптимістичний характер;

– займається самоосвітою…і т.д.

 

 

 

 

 

6.Вправа « ЗАГАДКА СЕМИ МУДРЕЦІВ»

(20-30 хв.)

Мета: сформувати самостійність мислення, уміння

створювати власну точку зору на основі

авторитетних думок та гармонійно поєднувати

елементи системи.

 

Хід вправи

Учасниками демонструються висловлювання семи мудреців світу:

  • Ніколи не перебільшуючи ( Соломон)
  • Усьому знати міру ( Клеобул)
  • Тяжкий тягар – невігластво ( Фалес)
  • Усе своє носити з собою ( Біант)
  • Обмірковувати усе заздалегідь (Періандр)
  • Не поспішати у дорозі ( Хілон)
  • Важко людині бути хорошою ( Піттак)

Ці висловлювання є їх життєвим кредо, у якому кожен з них намагався викласти своє бачення сенсу життя . Ці сім мудреців жили приблизно в один час – у 6 ст. до н.е. Можливо, логічне і гармонійне поєднання їх висловів в єдиний містить загадку сенсу життя. Спробуйте її розгадати! Ваше завдання – об’єднати вислови мудреців в один, логічно завершений. За потребою можна використовувати для з’єднання висловів і інші слова, але мінімально. Не переставляйте місцями слова у висловлюваннях, можна змінювати лише їх відмінки та порядок самих висловів.

Питання для обговорення:

  • У чому виявляється самовиховання людини?
  • Чи є дорога єдиною метафорою життєвого шляху людини?
  • У чому сенс життя людини, виходячи з створених висловів?

 

 

 


7. Інформаційне повідомлення.

 

«ПОЗИЦІЯ УЧНЯ В САМООСВІТНІЙ

ДІЯЛЬНОСТІ » (15 хв.)

 

Позиція учня в самоосвітній діяльності — це позиція суб’єкта, що усвідомлює значимість цього процесу саме для нього. У ході самоосвіти відбувається збагачення власного досвіду особистості, яка не лише засвоює інформацію, а перетворює її, наповнюючи особистісно – значущим змістом. Учні набувають досвіду спілкування з оточуючим світом, який розширює їх можливості щодо активної творчої участі в житті суспільства. Набутий досвід стимулює подальше вдосконалення.

Формування вмінь здійснення процесу самоосвіти відбувається за певних умов. Спочатку учні опановують методику роботи з різноманітними джерелами інформації, елементами пізнавальної діяльності (такими, як уміння аналізувати прочитане, робити свої висновки, вміти відстоювати власну точку зору, складати конспекти, тези тощо). Далі в самостійній навчально-пізнавальній діяльності з’являються елементи творчості. Це досягається шляхом створення відповідних психологічних та педагогічних умов, які стимулюють виникнення та розвиток в учнів власне потреби в самоосвіті, прагнення до самореалізації, активності, самостійності.

Усвідомлення себе як особистості, визначення своїх ідеалів, життєвих планів є головною лінією розвитку спонукальних сил самоосвіти. Безпосередньо пов’язане з ними цілепокладання. Саме на цьому етапі в учнів формується самостійність, почуття свободи вибору та відповідальності за обраний шлях, пробуджується бажання досягти певної мети.

Отже, цілепокладання та цілеспрямованість — це:

•    здатність свідомо ставити мету й досягати її;

•    уміння проявляти інтелектуальні й вольові зусилля для досягнення мети.

Слід додати, що ще одним необхідним компонентом самоосвіти є енергетичний, який включає як вольову, так і емоційну сторони діяльності. Самоосвіта завжди здійснюється при високому рівні активності, напруженості пізнавальних, вольових та емоційних сил. Самоосвіта пов’язана з наявністю позитивних емоцій.

Таким чином, проблема формування готовності до самоосвіти зводиться до виховання в особистості прагнення постійного вдосконалення своїх знань, умінь самостійно здійснювати пізнання та його організовувати. Проблема підготовки учнів до самоосвіти, її розв’язання на сучасному рівні — це розв’язання проблеми оволодіння всіма компонентами самоосвітньої діяльності. Оволодіння будь-якими із них, наприклад, пізнавальними вміннями, ще не забезпечує можливості залучення до цієї діяльності.

 

Вважаємо, що самоосвітня компетентність учнів складається з таких компонентів, як:

 

•    розуміння власних потреб на підставі самоаналізу, самопізнання;

•    уміння розв’язувати проблеми на основі отриманих самостійно знань;

•    організація власних прийомів самонавчання;

•    упорядкування власних знань, знаходження зв’язків між ними;

•    критичне ставлення до будь-якої отриманої інформації, вироблення власної позиції при набутті певних знань;

•    використання для отриманої інформації різноманітних баз даних, джерел інформації;

•    уміння долати труднощі, невпевненість;

•    адекватне оцінювання значення набутих знань у власній діяльності;

•    представлення, обґрунтування та захист отриманого результату;

•    уміння співпрацювати з оточуючими людьми, здобувати знання шляхом колективної діяльності;

•    прийняття рішення на основі співробітництва, толерантне ставлення до опозиційної точки зору;

•    уміння розробляти та виконувати програми самоосвіти з урахуванням власних потреб і потреб суспільства;

•    уміння використовувати нові технології інформації та комунікації;

•    знаходження нестандартних нових рішень на основі самостійно набутих знань;

•    гнучкість застосування знань, умінь, навичок в умовах швидких змін;

• постійний самоаналіз та самоконтроль за самоосвітньою діяльністю.

 

 

8. Вправа « Книжка » (20 хв.)

 

 

Мета: розвиток уяви, творчості, навички

спонтанного мислення.

 

Хід вправи

 

Учасники діляться на підгрупи. Їх завдання – придумати назву книжки, скласти рецензію, сказати, про що ця книжка і чому я рекомендую її прочитати.

Кожна підгрупа зачитує свої варіанти і вибирає найцікавішу книжку.

Підсумки:

 

  • Як ви сприйняли те, про що говорили інші учасники?
  • Чи важко було виконувати цю вправу?
  • Чи легко було працювати в своїй групі?
  • Що для вас особисто виявилось найкращим?
  • Як змінився ваш настрій, почуття, працездатність?

 


Заключна частина

 

8. Вправа « Закінчи речення » (5 хв.)


Тренер разом з групою учасників обговорюють усі види діяльності, використані під час тренінгу.

Тренер пропонує висловити власні судження з приводу заняття, доповнюючи незакінчене речення:

 

” МЕНІ БУЛО …, ТОМУ ЩО…”.

Домашнє завдання:

 

Виконати тест «Творчий потенціал», проаналізувати результат

(Додаток 2)

завантаження...
WordPress: 23MB | MySQL:26 | 1,144sec